Доступ до актуальних медичних протоколів – безкоштовно: українським лікарям представили національний посібник
Теорія сучасної медичної науки та практика у локальних лікарнях і досі відрізняються кардинально. З одного боку, стандарти швидко втрачають актуальність, з іншого, лікарі часто не мають змоги, а пацієнти – бажання їх дотримуватись. Тож чому доказова медицина досі не стала для України беззаперечним стандартом? Це стало темою дискусії провідних медичних експертів, яку провела Європейська медична лабораторія Сінево.
Перший крок – узагальнені колективами експертів знання. Такими інструментами можуть стати національні посібники, рекомендації та настанови. До прикладу, «Внутрішні хвороби». Це підручник, створений Сінево, PIEBM і медичним порталом Empendium. Видання створене на основі доказових підходів та містить медичні висновки, визнані світовою наукою на даний момент.
«Лабораторна діагностика – це невід’ємна складова доказової медицини. Перше видання підручника вже здобуло схвальні відгуки в медичній спільноті, а тепер ми доповнюємо його власним розділом, щоб зробити посібник ще доступнішим та зручнішим у використанні для українських лікарів. Саме так доказова медицина ставатиме стандартом якісної медичної допомоги в Україні», – повідомив заступник генерального директора Сінево в Україні Микола Скавронський.
Щодо самих медичних стандартів, то в Україні поступово відбуваються позитивні зміни. Якщо говорити про військову медицину, тут з 2022 року кількість затверджених протоколів збільшилась до 25, а стартувала – лише з одного. Проте створення стандарту – це лише старт, далі справа за його реалізацією на практиці. А тут вже виринає безліч нюансів – від супротиву лікарів та пацієнтів до невідповідності закладів «стандартним» умовам.
«Доказова медицина не обмежується лише доступом до якісних джерел чи затвердженням клінічних настанов. Йдеться також про щоденну управлінську та командну роботу в кожному закладі. Формування стандарту – це лише початкова точка. Важливо, як його інтегрують у практику: хто відповідає за кожен етап, як вибудувано маршрут пацієнта, яку роль відіграє медичний директор, чи враховано кадрові та ресурсні можливості. Посібники з доказової медицини мають працювати, як елемент системного процесу, що формує культуру клінічного ухвалення рішень на основі актуальних даних, практичного досвіду і розуміння умов, у яких працює медична команда», – зазначив заступник голови НСЗУ, кандидат медичних наук, дитячий анестезіолог і військовий лікар Сергій Лапоног.
Стандарти насправді мають оновлюватись ледь не щорічно. Хоча по факту в Європі та США медичні настанови переглядають раз на три-чотири роки, інколи й раз на десять років. В Україні деякі не оновлювались десятиліттями. Якщо ми не будемо слідувати новому, то це призведе до зниження якості надання медичної допомоги і надзвичайно негативних наслідків. Тож питання запровадження доказовості навіть не стоїть – воно вже давно перезріло», – розповів кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету університету ім. Богомольця Ігор Свінціцький.
У виданні «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2025/26» структуровано дані про лікування й діагностику хвороб всіх систем організму. Також підручник містить інформацію про інші галузі медичних знань, зокрема онкологію й домедичну допомогу. Українські лікарі можуть отримати посібник безкоштовно, Для цього треба звернутись до Сінево через офіційний сайт.