«Солдат президента» або пішак Банкової? Чому Київ свідомо порушує вимоги Конвенції про захист прав людини

25 січня 2018 прес-служба народного депутата від правлячої політичної партії БПП Костянтина Усова повідомила про рішення Парламентської асамблеї Ради Європи включити українського політика до складу комітету ПАРЄ з відбору суддів Європейського суду з прав людини. Слід нагадати, що Європейський суд з прав людини є ключовою судовою інстанцією, до якої звертаються громадяни в разі, якщо вони вичерпали можливості щодо захисту своїх прав та інтересів в державних установах правосуддя. А Україна за підсумками минулого року, посіла четверте місце за загальною кількістю звернень до ЄСПЛ. Станом на 1 січня 2018 року на розгляді інстанції перебувало приблизно 7100 скарг.

Усов став представником ЄСПЛ

Здавалося б, сприятлива для правлячої партії новина на тлі невдалого початку політичного року на міжнародній арені, який встиг піднести Києву чимало неприємних сюрпризів. Це і січнева резолюція ПАРЄ про захист регіональних і мов нацменшин, резолюція по Донбасу, а також вимоги, викладені в резолюції №2203 про оновлення складу Центральної виборчої комісії України. Останні геть ставлять під удар давній план Порошенка з монополізації ЦВК представниками двох своїх провладних політичних партій – БПП і Народний фронт.

Однак давайте подивимося на один з основних документів Ради Європи – Конвенцію про захист прав людини, яка регламентує, в тому числі, і вибір суддів ЄСПЛ. Стаття 22 Конвенції безпосередньо вказує на те, що для оцінки навичок і знань кандидатів члени Комітету, як зазначено в пункті 5 Умов обрання («Для проведення оцінки кваліфікації і навичок кандидатів члени Комітету повинні володіти відповідними знаннями та професійним досвідом у галузі юриспруденції»), повинні володіти необхідним рівнем кваліфікації і досвідом в області юриспруденції.

Костянтин Усов, 09.07.1988 року народження, народний депутат України VIII скликання від Блоку Петра Порошенко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку. Судячи з публічної біографії, Костянтин Усов у 2005-2010 р.р. отримав базову вищу освіту на факультеті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив з дипломом бакалавра. А в 2010 – 2013 роках навчався на юридичному факультеті, отримавши спеціальність юриста-правознавця. Кар’єру ж свою почав буквально з першого курсу університету:

2005-2006 рр. – журналістська та громадська робота.

2007-2009 рр. – кореспондент газети «Комерсант-Україна».

2009-2012 рр. – працював спеціальним кореспондентом каналу ТВі.

2012-2014 рр. – громадська і політична робота.

Наочна демонстрація того факту, що у кар’єрі молодого політика засвоєнню практичних навичок в області юриспруденції місця не знайшлося, оскільки на парламентських виборах 2012 року Костянтин Усов вже балотувався до Верховної Ради по мажоритарному округу №134 (з центром в місті Одеса, Малиновський район) від ВО «Батьківщина».

Що стосується професійної діяльності Костянтина Усова на терені народного обранця, то і тут, судячи з його персональної сторінки на сайті Верховної Ради, особливих досягнень та ініціатив за ним не водиться, а половину пленарних засідань він і зовсім не відвідує. Однак там же можна побачити інформацію про те, що Констанин Усов є заступником члена постійної делегації ПАРЄ від України.

Так яким же чином, грубо порушуючи вимоги Конвенції про захист прав людини, членом комітету з відбору суддів ЄСПЛ стає народний депутат, що не володіє ні відповідним досвідом роботи, ні навичками, ні знаннями, необхідними для участі у такому важливому процесі?

Відповідь, швидше за все, криється в базовій функції Костянтина Усова як народного депутата в складі фракції БПП – «солдат президента». Тобто, говорячи простою і зрозумілою мовою, у політичній і партійній ієрархії такі люди виконують роль професійних лобістів сторонніх інтересів за матеріальну винагороду. У випадку з Костянтином Усовим, єдиний професійний досвід, яким він володіє – участь в інформаційних кампаніях, що, безсумнівно, є бонусом для здійснення такого роду діяльності. Крім того, Костянтин Усов, в силу свого юного віку, має найкоротшу біографію серед народних обранців. Він не встиг поки засвітитися в жодному великому політичному скандалі. А невелику темну пляму у вигляді неприємного викриття у брехні під час виборчої кампанії 2012 року, пов’язаному з подачею недостовірної інформації про доходи (Усов, нібито, працював на каналі ТВі у свого шефа, кандидата в народні депутати від «Батьківщини» Миколи Княжицького безкоштовно) можна списати на помилки юності.

Членство у міжнародному комітеті ПАРЄ, який відбирає суддів для Європейського суду з прав людини, безсумнівно, є серйозним важелем зовнішньополітичного впливу. Тим більше, якщо йдеться про партнерів і опонентів, з якими публічно вступати в союзи, або вступати у відкриту конфронтацію може бути дуже невигідно багатьом політичним гравцям на Банковій. Мабуть, саме з цією метою на таку важливу роль і делегують не самостійну політичну фігуру, а пішака, котрим будь-якої миті можна пожертвувати. Ось тільки чи не стане у майбутньому молодий «солдат президента» причиною чергового неприємного сюрпризу для Петра Порошенка в ПАРЄ?

Правову оцінку вимог Конвенції про захист прав людини до членів Комітету з відбору суддів ЄСПЛ ми попросили дати компетентних фахівців в області юриспруденції:

Колесник Анна Миколаївна

Адвокат, Голова комітету із захисту прав людини при НААУ

«Людина, яка не брала участь у судових процесах, не може дати об’єктивну оцінку рішенням суду. Наявність диплома не свідчить ні про кваліфікацію, ні про досвід. Захист прав людини і юридична освіта – це далеко не одне і те ж. Можна навчитися у вузі складати договір, заяву, інші процесуальні документи, але застосовувати їх, оцінювати, зважувати, яка з норм важливіша в тому чи іншому випадку, – можна тільки на практиці. Найбільша кількість заяв до ЄСПЛ стосується кримінального процесу. Кримінальний кодекс ухвалений ще в 2012 році, але ми досі називаємо його новим, досі при обранні запобіжного заходу у судах до затриманого ставляться як до злочинця, і презумпція невинності у нас порушується не тільки учасниками процесу, а й високими чиновниками».

Сєрокурова Оксана Вікторівна

Адвокат, член комітету із захисту прав людини при НААУ

«Парламентська асамблея Ради Європи уповноважує Комітет з виборів суддів Європейського суду провести особисту співбесіду з кожним кандидатом у судді, ретельно вивчити їх біографічні дані, і дати правову оцінку їх діям. Людина, що не володіє відповідними знаннями та професійним досвідом у галузі юриспруденції, не може зробити об’єктивний висновок щодо кваліфікації та навичок кандидатів. Наявність диплома про юридичну освіту без практичного досвіду не дає можливості об’єктивно оцінити застосування тієї чи іншої норми закону. Людина, яка не брала участі в судових засіданнях всіх інстанцій, апріорі не в змозі провести кваліфікований аналіз прийнятих судових рішень. Кожен з кандидатів у судді Європейського суду є юристами з визнаним авторитетом і має досвід роботи на посаді судді не менше 5 років. Сумніваюся, що член комітету, який не має подібного досвіду роботи в юриспруденції, може об’єктивно і професійно оцінити кандидатів у судді, котрі претендують на посаду судді до Європейського суду з прав людини. Адже їх потрібно оцінювати не за політичною доцільністю, а за професійними навичками і знаннями».

Як бачимо, відповідність призначення Костянтина Усова викликає сумніви не тільки у журналістів, а й експертів юриспруденції та адвокатів, що представляють українців в справах ЄСПЛ. Без сумніву, найближчим часом питання про це буде поставлено і новому голові Комісії з відбору суддів до Європейського суду з прав людини Валеріу Гілецькому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Post Navigation