Харківські судові “рішали”

З цього місяця наш сайт починає публікацію розслідувань, присвячених харківським юристам, через яких вирішуються питання в судах обласного центру, а також місцевих органах юстиції. «Рішали» підтримують тісні контакти з суддями, домовляються про прийняття потрібних рішень. Звичайно, не безкорисливо.

«Рішали» – ключова ланка корупції в судах. Без посередників купити суддю було б набагато складніше. На жаль, подібного роду бізнес залишається поза увагою правоохоронних органів. Разом з тим корінь проблеми багато в чому криється саме в посередниках, які фактично є провідниками корупції.

Наша перша публікація про досить відомого в Харкові персонажа – доцента Харківської юридичної академії Дмитра Лученка.

Агросвит«Доцент» шахрайства

Доцент Харківської юридичної академії ім. Ярослава Мудрого Дмитро Лученко добре відомий в місті не тільки як професійний ліквідатор підприємств, але і як фахівець з різного роду «слизьких справ». Лученко не приховує, що має близькі дружні стосунки з заступником голови Харківського апеляційного господарського суду Крестьяніновим А.А. Клієнтам відверто говориться, що для Дмитра Валентиновича на рівні обласної апеляції «неможливого мало».

Якщо потрібно, Доцент обіцяє задіяти і свої зв’язки в правоохоронних органах. Партнером Лученка з ТОВ «Надрасервіс» виступає пані Яркова. Її колишнє місце роботи – АТ «Інвестор», яке приписують міністру МВС Арсену Авакову. Більш того, сьогодні «аваковський менеджер» Яркова є керівником ТОВ «Право-Фаст-Сервіс» і ТОВ «Квиткар», які через свого засновника ТОВ «Базкар» пов’язані з іншими структурами міністра МВС.

Завдяки дружбі з високопоставленим суддею Лученко відчуває себе практично невразливим.

На студентському сайті про Лученка чимало захоплених відгуків. Правда, всі вони анонімні і в основному стосуються чоловічих якостей нашого героя. «Ах, який гарний чоловік!». «І анекдот встигне розповісти, і з лекції раніше відпустить!». «Він просто лапочка!».

Але чи знають студенти Лученка, як цей «лапочка» заробляє собі на життя? Кілька років тому Лученко зайняв посаду ліквідатора комунального підприємства ХОПОТС «Харківтеплоенерго». У КП був цілий перелік боржників за надання комунальних послуг. Не мудруючи лукаво, Лученко оформив на себе приватну структуру з подібною назвою, і, користуючись базою боржників справжнього «Харківтеплоенерго», яку він «прихопив» у процесі ліквідації підприємства, розіслав цим боржникам листи з вимогою погасити борги перед підприємством. За організацію масштабного шахрайства пану Лученку «світить» до 8 років позбавлення волі за статтею 190 Кримінального кодексу України – «Шахрайство». Але поки в Харкові високі посади в судовій і правоохоронній системі займають друзі Лученка, йому нема чого боятися.

«Доцент», судячи з усього, не гребує і більш серйозними аферами, які можуть трактуватися як державна зрада. Справа в тому, що Лученко є співвласником ТОВ «Центр заощадження і захисту інформації», яке спеціалізується на зборі та обробці даних. Партнер по цьому бізнесу у «Доцента» – такий собі Олексій Пташний, володіє ТОВ «Центр інтернет-імен України» спільно з двома російськими громадянами – А.Сазоновим і С.Шаріковим.

Обидва цих діяча контролюють низку IT-компаній у Росії. Одна з них – ТОВ «Російські імена» – є творцем і адміністратором кириличного домену верхнього рівня «рус». Відомо, що офіційну підтримку цьому проекту надає фонд «Русский мир» під егідою МЗС та Міносвіти РФ. Втім, мало хто сумнівається, що міністерства – це всього лише ширма. Насправді проектом впритул займаються російські спецслужби. Через партнера Лученка росіяни намагаються отримати доступ до українських баз даних.

Відомо, що Пташний і Лученко («Центр імен України» входить до ТОВ «Технічний центр Інтернет») намагалися виграти тендер на покупку інформаційної системи з базою всіх мобільних номерів в Україні. Можна не сумніватися, що інформація досить швидко опинилася б у ФСБ. Чому СБУ не розслідує даний факт, залишається лише здогадуватися. Можливо, поки просто не дійшли руки?

Нескладно припустити, що Лученко розуміє, що коли-небудь йому доведеться відповісти перед законом. Тому свій бізнес намагається реєструвати на підставних осіб. Наприклад, банний комплекс «AquaVita», який знаходиться у Харкові, знаходиться в приміщенні, оформленому на його дружину. Втім, шила в мішку не приховати, і якщо ефективно  запрацює закон про спецконфіскацію, з «AquaVita» Лученку доведеться розлучитися.

Ще одне сумнівне підприємство, в якому замішаний «Доцент» – пункт прийому металобрухту в одному з харківських підвалів. Здебільшого тут збираються крадені вироби: алюмінієві стяжки з ліфтів, кришки каналізаційних люків. Прокуратурою порушено кримінальне провадження, в якому Лученко фігурує як власник нежитлового приміщення, де знаходиться пункт прийому. На даний момент триває досудове слідство.

А недавно ім’я пана Лученко стало відомим всій Україні. Допоміг скандал з харківським агрохолдингом «Агросвіт», який активно мусувалася не тільки в місцевих, а й київських ЗМІ. Справа в тому, що Лученко призначений тимчасовим ліквідатором холдингу. Причому призначений одноосібно одним з акціонерів компанії – Олександром Бічучем. Це при тому, що «Агросвіт» 50 на 50 належить двом власникам – Бічучу і Сергію Полумисному.

Чому вибір припав на Лученко? Все досить просто: Бічучу потрібна була людина досить обізнана у сфері права, щоб провести ліквідаційні процедури, і досить безпринципна, щоб зробити це «правильно». Лученко підійшов ідеально, оскільки в 2013 році Мін’юст видав йому «корочку» арбітражного керуючого.

За допомогою Лученка була реалізована схема з «навішування» на «Агросвіт» неіснуючого боргу. У схемі фігурувала вже відома компанія «Харківтеплоенерго» – та сама приватна структура, яку Лученко шахрайським чином спробував видати за комунальне підприємство.

Придумана «Доцентом» афера не відрізняється оригінальністю. Кіпрська компанія «Борітісану-холдинг» (яка належить цивільній дружині Олександра Бічуча Ганні Коломенській) придбала «Харківтеплоенерго» у її власників. І потім блискавично, буквально протягом декількох днів, перепродала юрособі «Агросвіту» за … 145 млн грн. Хоча за фактом «Харківтеплоенерго» не варте і одного відсотка від цієї суми – за інформацією з реєстрів, її статутний капітал становить 170 тисяч гривень.

Коли почалася ліквідація компанії «Агросвіт», Коломенська виступила в ролі основного кредитора агрохолдингу. Адже сума боргу з урахуванням штрафних санкцій на той момент перевалила вже за 200 млн грн.

За розтрату чужого майна в особливо великому розмірі (згідно зі статтею 191 ККУ) Лученку загрожує до 12 років позбавлення волі. Але «Доцент» впевнений, що вийде сухим з ​​води, адже в харківській Феміді у нього «все схоплено».

Повноваження ліквідатора Лученка в «Агросвіті» досить широкі. Так, він отримав право розпоряджатися майном, призначати директорів операційних компаній, брати участь у судових процесах, видавати доручення. Однак Бічуч, знаючи авантюрний склад характеру Лученка, тримає його на короткому повідку. «Партнерів» пов’язують боргові зобов’язання. Справа в тому, що Олександр Бічуч видав Дмитру Лученку кредит у розмірі 5,29 млн грн. під заставу будинку із земельною ділянкою.

Лученко як бенефіціарний власник ПАТ «Крісталіст» бере активну участь у плануванні будівництва торгово-розважального центру на цій території. Хто фінансує проект? Олександр Бічуч.

Як стверджують в оточенні Бічуча, у нього є на Лученка досить серйозний компромат, якому дадуть хід, якщо «партнер» надумає обдурити старшого товариша або затіяти власну гру.

Втім, все це окремі випадки. Набагато важливіше інше – як з такими викладачами, як Лученко, Харківська юридична академія має намір готувати майбутніх суддів, прокурорів, адвокатів і т.д., які покликані очистити сферу права від корупції?

Адже навіть банальне порівняння задекларованих доходів Лученка з його витратами показує, що ця людина веде подвійне життя. Якщо вірити даним ПФУ з 2000 по 2015 рік, офіційний дохід Дмитра Лученка і його нинішньої (другий за рахунком) дружини Марини склав близько 140 тисяч доларів. А за останні 5 років (період, коли була придбана велика частина майна) – близько $ 65 000. При цьому в активі сім’ї знаходиться нерухомість і земельні ділянки, нежитлові приміщення (в тому числі, ті, де незаконно торгують металобрухтом), в цілому , на суму $ 593 000, що практично в 4 рази перевищує офіційний дохід Лученка і його дружини за останні 15 років. Крім того, сім’я харківського доцента володіє двома автомобілями Volvo C70 Coupe і BMW X5 2015 року випуску, загальна ринкова вартість яких становить близько $ 125 000. Саме стільки, якщо вірити деклараціям сім’ї Лученків, заробило подружжя за останні 10 років.

Разом з Лученком працює ще кілька відомих в Харкові «рішал» – адвокатів і юристів з не менш цікавою біографією. Розслідування по друзях «Доцента» чекайте найближчим часом.

ДОСЬЄ:

Дмитро Валентинович Лученко, 1974 року народження. Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого в 1998 році, потім – аспірантуру цього університету, і в 2003 році став кандидатом юридичних наук, написавши дисертацію на тему «Контрольне виробництво». На сьогоднішній день його стаж роботи в цьому вузі складає більше 15 років, він «доріс» до доцента Кафедри адміністративного права. З 2000 року по 2004 рік був співробітником АТ “Укрсибінкор”, яке було підконтрольне АТ “УкрСибБанк”, кероване Олександром Ярославським, і ПП “Національна правова компанія”, яке було ліквідоване в 2006 році. У 2006 і 2007 роках був працівником НДІ Державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України. Паралельно з цим з 2006 року по 2010 рік Лученко Д.В. значився співробітником ТОВ “Агентство комерційної безпеки”, що працює в сфері захисту підприємницької діяльності. Крім того, з вересня по грудень 2007 року Лученко отримував заробітну плату в державному підприємстві ХОПОТС “Харківтеплоенерго”, як голова ліквідаційної комісії, а також обіймав дану посаду на момент припинення його існування 27.12.2011 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Post Navigation