Фукс Павло Якович – біографія, компромат

Павло Фукс – біографія

Павло Фукс народився 27 жовтня 1971 Харкові.

Павло Фукс – освіту

Закінчив Харківський національний університет будівництва і архітектури (спеціальність «Фінанси і кредит»).

З 1997-го по 2003 рік навчався на «заочке» в Російській економічній академії ім. Г. В. Плеханова на факультеті «Світова економіка».

Павло Фукс – кар’єра

За його ж словами, перші гроші почав заробляти ще в школі, зі своїми старшими друзями Михайлом Добкіним і Геннадієм Кернесом.

Починав з продажу сигарет однокласникам. Після появи виробничих кооперативів зайнявся більш серйозними справами. Вже в 1992 році, у віці 21 року, став радником генерального директора ТД «Інтрада», а в 1995-му – радником голови правління Промінвестбанка, й був ним до 1999 року.

За його ж словами, переїхавши до Москви в 1997 році, торгував горілкою, спиртом, комп’ютерами і курячими стегенцями з Сінгапуру. Пізніше брав участь у постачанні обладнання, паливно-мастильних матеріалів та іншого необхідного для Минатома і «Газпрому».

З 1999-го по 2000 рік був віце-президентом російського ЗАТ «Зовнішньоекономічна корпорація» (займається оптовою торгівлею); 2002-2004 роки – голова Ради директорів великої російської будівельної компанії «Інгеоком-Інвест»; 2004-2006 роки-генеральний директор будівельної компанії «Техінвест». Примітно, що Фукс створив це підприємство спільно з казахським бізнесменом Мухтаром Аблязовим, який з 2005 року звинувачується в розкраданні $ 6 млрд у БТА банку.

У 2002 році ними ж був запущений проект «Євразія», який передбачає будівництво в діловому центрі “Москва-сіті» 71-поверхового готельно-офісного комплексу. Забудовником стала компанія «Техінвест», для якої в липні 2008 року Ощадбанк відкрив кредитну лінію на 12,5 млрд руб. терміном на п’ять років. Але будівництво так і не запустив – гроші розікрали.

У 2006 році заснував компанію MCG, яка стала однією з найбільших девелоперських компаній.

В інтерв’ю виданню «Коммерсант» Фукс розповів, що в девелоперський бізнес його привів друг, а пізніше партнер по «Інгеоком-Інвест» Михайло Рудяк, який у той час посідав 67-е місце в списку Forbes зі статком у $ 970 млн.

До співпраці з Рудяком у Фукса були побудовані два котеджних селища на Рубльовці в загальній кількості 70 будинків.

З 2010 року Павло Фукс був мажоритарним акціонером Совкомбанк (до 2015 року). Протягом п’яти років прибуток і капітал банку збільшилися в 10 разів, а в рейтингу банків він піднявся з 98-го на 19-е місце.

Павло Фукс неодноразово потрапляв в рейтинг мільярдерів журналу «Фінанс».

Фукс називає себе бізнесменом, який почав з нуля. За версією російського журналу «Фінанс», Фукс займає 150-е місце серед російських мільярдерів з позначкою 0 *, тобто зробили капітал з нуля.

У сфері інтересів бізнесмена – девелоперський, банківський бізнес і нафтогазова галузь.

Павло Фукс – меценатство і нагороди

Регулярно допомагає рідному місту. Зокрема, брав участь в реставрації Харківської обласної філармонії, побудував храм святої цариці Тамари, поставив пам’ятник міфічному засновнику міста козаку Харько.

У 2014 Павлу Фуксу присвоєно звання «Почесний громадянин Харкова».

Співорганізатор будівництва меморіального комплексу «Бабин Яр» (проект комплексу оцінюють в 50-100 млн доларів, а завершити його планують у 2021 році – до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру).

Займається благодійним фондом «Місто без бар’єрів», діяльність якого спрямована на створення доступного і комфортного середовища для проживання людей з інвалідністю.

Нагороджений Орденом преподобного Нестора Літописця I ступеня, Орденом преподобного Сергія Радонезького III ступеня, орденом Золотого Хреста Святогірського Братства.

Павло Фукс – хобі

Захоплюється спортом (бокс і теніс).

Павло Фукс – сім’я

Виховує 4 дітей.

Павло Фукс – компромат і чутки

Протягом останніх двох років у Фукса з’явився новий інтерес – бізнесмен звернув свою пильну увагу на українські газовидобувні компанії. Примітно, що він активно скуповує їх не в кого-небудь, а у Юрія Бойка і Едуарда Ставицького.

Так, за даними видання «Економічна правда», компанії Фукса повністю викупили ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» і 51% ПАТ «Девон» у Бойка і його бізнес-партнерів Юлія Іоффе та Івана Фурсіна.

У Ставицького Фукс придбав 67% ТОВ «Голден Деррік» та 22,5% ПАТ «Видобувна компанія« Укрнафтобуріння ». Частка в компанії «Укрнафтобуріння» є також у нардепа Віталія Хомутинника і олігарха Ігоря Коломойського.

Незважаючи на проблеми, пов’язані з колишніми власниками, підприємства Фукс купив вигідно і з явним розрахунком – три з чотирьох компаній «Укрнафтобуріння», «Голден Деррік» та «Девон» розробляють найбільш перспективне Сахалінське газове родовище в Харківській області.

Цікаво, що раніше у бізнесмена Ігоря Котвицького (друга міністра МВС Арсена Авакова) був пай в розмірі 75% акцій Сахалінського родовища, а після всіх операцій по зміні власників його обсяг скоротився до 40%. І так співпало, що на початку січня 2017 року офісі компанії JKX Oil & Gas Plc. «Полтавської газонафтової компанії» Нацполіція провела обшук нібито у справі про несплату податків в 2016 році.

«Полтавська газонафтова компанія» має права на розробку Ігнатіївського, Молчановського, Ново-Миколаївського, Руденківського, Заплавського, Єлизаветівського, Червоноярського і Східного родовищ в Полтавській області. Компанія належить JKX Oil & Gas Plc. Частина (20%) британської нафтогазової компанії JKX Oil & Gas Plc належить компанії Proxima Capital Group Володимира Татарчука. Саме Татарчук, за даними деяких ЗМІ, представляв інтереси Фукса в газодобувної сфері задовго до Революції гідності.

За даними Realist’а, Фукс отримав схвалення нової влади на скупку енергетичних компаній. Права рука президента Порошенко Ігор Кононенко, якого називають «смотрящим» за енергетичною сферою, надав російському бізнесменові підтримку і розуміння.

Крім інтересів в енергетичній сфері, Фукс також був зацікавлений в придбанні великої бізнес-центру «Парус» в Києві. До осені 2016 року 50% бізнес-центру володіла компанія бізнесмена Дмитра Фірташа Group DF через свою компанію «Передові технології плюс» (заснована кіпрським офшором BOVALON Investments Limited). Інша половина належала компанії «Мандарин Плаза» Вагіфа Алієва.

У вересні 2016 року стало відомо, що компанія Фірташа має намір свою частку в «Вітрилі» продати. Кандидатів на покупку було два. Перший – компанія Алієва, що набуває другу половину торгового центру в рахунок погашення боргу компанії «Передові технології плюс» в розмірі понад $ 50 млн.

Ще одним кандидатом на «Парус» став Павло Фукс. Ще до виходу Фірташа з бізнес-центру Алієв вів з Фуксом переговори про продаж йому своєї частини. Переговори ні до чого не привели. Такою є одна з версій. Але нам стала відома ще одна версія про те, чому не склалася угода про продаж «Паруса».

За інформацією наших джерел, Фукс збирався викупити бізнес-центр повністю в партнерстві з народним депутатом Віталієм Хомутинником. Вони повинні були заплатити грошима $ 60 млн, але крім цього ще прийняти на себе зобов’язання по кредиту в банку «Аваль» на $ 60. Разом сума угоди – $ 120 млн.

Проблема виникла в особі Вагіфа Алієва. Фукс і Хомутинник внесли передоплату в розмірі $ 15-17 млн. Після цього Алієв попросив Фірташа переписати на нього частку в «Парусі», щоб закрити операцію. Фірташ переписав, але після цього Алієв відмовився продавати бізнес-центр. Повертати частку свого партнера він також відмовився, мотивуючи це тим, що той був винен йому за інші проекти.

З тих пір Фукс і Хомутинник намагаються повернути зроблену передоплату. За нашою інформацією, Алієв досі не повернув їм всю суму.

Ця версія пояснює, чому Фукс неодноразово зустрічався з лідером депутатської групи «Відродження» Віталієм Хомутинником, партнером по «Укрнафтобуріння». Зокрема, вони були помічені в аеропорту «Київ», коли разом прилетіли на приватному літаку Gulfstream G280. Коштує такий літак близько $ 25 млн. Цікаво, що Хомутинник неодноразово користувався даними бортом для польотів у своїх, тільки йому відомих, справах. Літак зареєстрований на Кайманових островах.

Банківською сферою Фукс цікавиться давно. Має ж фінансову освіту, та й в 90-х він працював у сфері фінансів. З 2010-го по 2015 рік був акціонером російського Совкомбанку. На початку йому належало 44% акцій банку, пізніше він продав половину акцій, залишивши собі 21,83%, які він продав у 2015 році, за оцінками експертів, за $ 80 млн.

Таким чином, його інвестиція окупилася подвійно. За словами Фукса, на момент придбання ним Совкомбанку фінустанова установа знаходилася на 98-му місці в рейтингу банків РФ. На момент продажу банк піднявся на 19-е місце в національному ренкінгу російських банків RAEX і входив в топ-5 по прибутку на капітал.

Таким чином, інвестиції в Совкомбанк окупилися більш ніж в 2 рази. При покупці акції банку оцінювалися в $ 36 млн.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Post Navigation